Допомогти Михайлу Карнаухову, максимально поширити !

"Кажуть, сила соціальних мереж величезна. То доведіть це, будь ласка. Доведіть, що фб сильний не лише коли машину вкрали, але й коли людину практично хоронять живцем, та допомога потрібна НЕ грошова! Для початку хоч поширеннями аби зрушити цю БАГАТОРІЧНУ справу з мертвої точки! Буду вдячний до самої смерті. Мені казали, мою проблему можна вмістити у десять рядків. Зараз подивимося, чи це взагалі реально. Пост на 99% написано заново. Коротше його робити вже фізично не можливо. Аби це довести, десь у кінці двома словами сказано, що саме я звідси викреслив. Розумієте люди, догодити всім не можливо. Усе одно хтось буде кричати що або пост надто довгий, або надто мало інформації. Тут лише критично важливе. Усі інші дрібніці можна розказати безпосередньо тому хто допоможе. Нічого страшного тут немає, враховуючи що я грошей ні від кого не прошу, та обличчя не ховаю. Взагалі то 21 сторіччя на дворі. Скайп є. Що за проблеми?.. Не судіть що я за людина, не знаючи ситуацію. А щоб ії знати, Вам потрібно лише три хвилини не цей пост. Дякую за розуміння. Отже, до суті: Мене звати Михайло, я 1988 року народження, маю НЕ саму тяжку форму дцп. Маю гроші, які надходять начебто мені, але користуватися ними поки що не можу, бо вони в готівці. Високо у шафі! Але це можна виправити. Далі буде сказано як. Маю дві мрії - одружитися, або знайти тимчасове житло, яке я самостійно зняти не можу, бо мені дуже сильно заважають. Власне одружиться теж м'яко кажучи не допомогають. Житло треба бо мати мучить дуже сильно! Мати хвора, працювати не може, живе на мою пенсію. Прямо каже, що ні працювати мені не дасть, ні одруженню сприяти не буде, бо втрачати мою пенсію не хоче. А коли вийде на пенсію - здасть у притулок. Це головна причина цього посту. Чому я боюсь притулку, скоро зрозумійте. Працювати я зможу лише якщо мене тимчасово забрати. Доречі переїхати маю повне законне право, а мати зараз лише користується тим що мені банально немає куди поїхати! Мати малює, та вам буде малювали картину, начебто ми одночасно бути щасливими не можемо, тому що вона ''повинна''доглядати за мною. Це натуральниа брехня. Вона просто працювати не хоче, а після моєї пенсії, звісно жити на пособия по безработице їй не хочеться. Але на велике щастя, за законом вона не має іншого виходу, бо пенсія юридично моя. Але подивіться тверезо, хто з нас має більше права на щастя? Я, чи мати яка мовчки дивилася як батько лупить ії фізично хворого сина, а зараз жере м'ясо на пенсію сина? Але до цього я ще повернусь. З фізичної точки зору, за данних обставин без допомоги Самостійно зняти квартиру - не ре аль но. Без карточки з грошима у готівці у селі я навіть транспорт до цієї квартири не знайду, зрозумійте. Готівка у шафі. Туди не дістану, хоч вбийте,. Картку мати робити не буде, бо це наблизить моє самостійне життя, я переїду, заберу пенсію. Мене питають, Чому не звернусь у соц служби? Так ніби я до цього сам не догадаюсь. А ви в курсі що у нас найгірші соц служби в країні? Дзвонити їм по телефону не можливо, через дикцію. На на електронну пошту воні не відповідають. Певно забули що це таке. А взагалі - чим вони допоможуть? Вони лише вміють казати що у мене велика пенсія, та ''міг би'' найняти кого мені треба. А те що фізично доступу до грошей у мене немає - це їх не турбує. Чому односельчанам плювати?! Моє село рахується найбагатшим в Країні, за версією google. Повне свідків йегови, які як запрограмовані з мене наче знущаються. Роками. Прийдуть, покличуть на зібрання, почують що треба фізичну допомогу і дають задню. І не набридає же їм роками так робити! Навіть тимчасовий переїзд дав мені би дуже багато чого - оформлення карточки, можливість працювати, і саме жадане - можливість зайти дружину. У притулках мені таких можливостей НЕ-ДА-ДУТЬ. Власне як і вдома. Ось Остання причина, чому я не хочу у притулок. Це остання крапля: Коли хтось цілується по ТБ я різко перемикаю, бо дуже боляче! Я все життя як та собака на ланцюгу. Кохання хочеться мені, але мені його лише показують зі сторони. Не для того я пів життя мучався з батьком алкоголіком, щоб другу половину життя, у притулках дивитися на велику кружку холодної води (кохання) яку я бачу, але втамувати спрагу не можу, бо вона не моя. Іншими словами - демонстрація чужого кохання на мене діє дуже негативно. У притулку є молодь, отже ця демонстрація цілком можлива. А ЗАУВАЖЕННЯ Б..ТЬ НЕ ЗРОБИШ, бо почнуть ще більше. Хочу на секунду звернути увагу на крісло з фото, на якому сиджу. Виявилось що воно викликає підозри, бо за вашими словами крісло ''добротне''. А це взагалі що за бредятина? Що з вами не те, люди? Це крісло куплене батьком у б/у стані. Під дупою уся кожа рвана. Будете у мене, покажу. Але чому я мушу терпіти наїзди ще й через своєрідн смаки батька? У людей совість є, чи нема? Іноді здається що мені би давно допомогли, якби не те що у свідомості людей закладено переконання що мати є мати, не можна йти проти неї, і т д. Що??? Ви думаєте мені би це заважало? Ій щастить що я обмежений фізично. Якби у мене була людина на моєму боці, ПОРВАВ БИ Я ЦЮ ТАК ЗВАНУ МАТІР ЯК ТУЗИК ГРІЛКУ! У юридичному сенсі. Це не людина, це гліст від якого ніякої користі. Зараз живе на мої гроші, не дає ні можливостей відносин, ні можливостей сексу, ні можливостей роботи. Через неї на мене кожен другий хто не уважно читає Пост, наїзджає що я ніфіга не роблю для здійснення мрій! У той час, коли насправді все це лише через матір. А потім кине до притулку. Де я буду це все бачити лише зі сторони. Хіба це людина? .Три рази на рік мене беруть на зустрічі для інвалідів. За це вдячний, бо це єдина можливість виходити далі забору. Але Там знайти дружину не реально. Подумайте - мати з одним інвалідом не може. Якщо я приведу таку ж - або вб'є, або у притулок здасть. Вдома можу Прийняти лише фізично здорову. Це не мої забаганки. Мати іншого не залишила. Перед моїми очима зараз стоять лише два виходи - візьміть мене у чоловіки, або просто тимчасово візьміть, щоб хоч якось розв'язати мені руки. Для вас це займе не багато часу, а я буду дякувати все життя. Доречі, дуже люблять писати постійно що ''зараз усе таке дороге". Я розумію що за цією фразою ви намагаєтеся сказати ''Сиди собі вдома, юначе". Але перша частина абсурда полягає у тому, що ви це пишете до мене. Я ж не пишу вам особисто, вимагаючи щось. Вірно? Друга частина абсурду Ось вона - є поняття "прожитковий мінімум''. Пенсія не може бути нижчою за цей мінімум. Нехай вас не (не хочу матюкатись) не колупає що та скільки я на свої гроші буду споживати! Я ЗА СВОЇ ГРОШІ ЖИВУ!!! У разі переїзду без одруження, Будь яке матеріальне положення - краще ніж бачити чужий секс у притулку. Це моя залізна позиція, змініти яку вам не під силу, бо Ви не були у моїй шкірі!!!! Плював я на те, що ''хтось там'' вважає будь які пенсії копійками. Яке має людина право казати будь що про мою пенсію, якщо живу на неї лише я?! Вас НЕ змушують силою мене забрати, але мені блювати хочеться від цього вашого показного скиглення про ціни. Не робіть з мене ідіота - не помру я з голоду, якщо тут не помер. Я помру якщо не зміню місце перебування, або сімейний стан. Усі казки про ціни виникають лише тому що інваліда не хочеться брати. Але ви забули що навіть у такому становищі, я до вас прошусь лише тимчасово, бо краще врятувати хоч якусь частину життя, ніж помираючи не мати що згадати бл*ть. А взагалі, вам нічого не здається? Жив я собі на пенсії надцять років, не голодував, навіть якось на обігрів лишалося. Захотілось жити без обмежень матері (не матеріальних обмежень, а інших), але для цього треба переїхати. І тут бац, пишуть Мені кожні два дні не зрозумій хто, і каже жити на мою пенсію не можна. Та ви що?! Серйозно?! А чому я досі не помер? Це при тому що навіть мати каже, що у борг вона не бере. Отже, вистачає. Мені плювати на олігархів, які мої гроші за гроші не вважають. У пості не було скарг на пенсію. НЕ *БЕ ВАС МОЯ ПЕНСІЯ, Я ПРОСТО ХОЧУ МРІЙ СВОЇХ ДОСЯГТИ!!! ТЕМУ ПЕНСІЇ ЗАКРИТО НАЗАВЖДИ !! Висновки: Про що вже сказав? Вже сказав чому не хочу у притулок, чому не можу зайти дружину, та що мені заважає. А також чому я не можу одружитися на інвалідці. Що довелося викинути з посту? А викинути довелося, бо бачте довгі пости ви читати не любите, а якщо пости не читатимуть, я не виберусь, та потраплю до притулку. Ось що я викреслив: 1.. Те, чому я не можу та не дуже хочу йти на тб . Дуже прошу не колупайте телевізійників даремно. У мене є знімок частини старого поста де мова про телебачення. Можу показати. 2. Про мою хворобу, що мені заважає їздити на реабілітації. Це теж вишлю у знімку, якщо цікаво. Запитання ваші однакові - хоч розберай старий пост по знімкам,, та показуй. Саме так і буду робити. Це набагато легше, ніж набрати заново, бо питаючих багато, але пишу я одним пальцем. Не тому що інакше не вмію, а тому що інакше не можу. Хотіли короткий пост - тримайте. Але без допомоги мені торба. УВАГА, НЕ КАЖІТЬ ЩО НЕ ПОПЕРЕДИВ: Попри вимкнуті коментарі - повідомлення ВІДКРИТІ. Відповім за першої нагоди. А пропозиції щодо ХОЧ тимчасового переїзду, отримають відповідь дуже швидко, бо це головна мрія мого життя. Коментарі закриті через тролінг. Точніше, аби йому запобігти. Не можливо змусити усіх без винятку прочитати весь пост уважно. ‎Щось пропустять, потім Починають какати на мене у коментарях що я ніби то щось ще пояснив, провокуючи мене на виправданий гнів, оскільки пояснення БУЛО. Якщо ви знайомі з поняттями Інтернет тролінгу, ви прекрасно розумієте чому я коментарі закрив! Я наголошую, що адекватним людям буде зовсім не складно писати у повідомлення. А на троллів та хейтерів я плював з високої колокольні. Чули мене? Може я невдаха, але тролі ще більші невдахи за мене, бо мають здоров'я, мають сім'ї, але займаються в інтернеті х*й їх знає чим. Все, годі про тролів. Забагато честі. Я про інше хотів сказати. Кожного ранку перевіряю повідомлення, мріючи з останніх сил, що може хтось зжалиться, може хтось нарешті візьме мене. А там або питання, ну питання то ще ладно. Або поради. Спробуй зрозумій, на кой чорт люди щось радять, попри те, що я фізично сам звідси не виберусь ніяк. Я не знаю, але це те саме, що тримати увімкненим пустий холодильник. Користі ніякої, самі витрати. Краще би просто щось по людськи писали. Чи до себе забрали. Все життя би дякував. Чим більше людей поширюватимуть цей пост, тим більше мої шанси. Поширення посту доступне усім: від змі, до усіх бажаючих внести вклад в мою долю! При поширенні, ваші друзі у деяких випадках бачать лише попередній огляд посту, та кнопку "Читати далі". Тому, прошу, якщо не важко, якщо є бажання - при поширенні хоч кілька слів на свій розсуд. Від того, чи будуть це читати - напряму залежить моє майбутнє! Дякую Вам! З повагою, Михайло" https://www.facebook.com/karnauhov

Ось про це пише, людина з обмеженими можливостями !КОЛЯСОЧНИК!, тому редакція Соціального Контролю-Ужгород просить долучитися до допомоги юнаку, можливо знайти своє щастя та зайняти свою ланку в житті. Давайте максимально поширимо, можливо хтось і допоможе.